Попередній суд над Віталієм Запорожцем

Сьогодні, 30 листопада, у Броварському районному суді відбувся попередній розгляд справи Віталія Запорожця, мешканця с. Семиполки Броварського району на Київщині, який обвинувачується у вбивстві міліціонера Симоненка. Справа набула суспільного резонансу після того, як мешканці с. Семиполки, як один, встали на захист Віталія.

Про нього вони кажуть лише хороше, а про вбитого міліціонера – що він займався бєспрєдєлом і буквально затероризував усе село.

Підтримати Віталія приїхали громадські активісти з Броварів та Києва. З боку постраждалого Симоненка була тільки одна людина – його вдова.

А де ж колеги по роботі, міліціонери, друзі та знайомі? Їх не було… А на базарчику через дорогу люди, побачивши пікет, в один голос казали про “ментівське свавілля” та підтримували Віталія.

Захист заявив клопотання про направлення справи на додаткове розслідування, оскільки слідство відбувалося з грубими порушеннями законодавства.
Допущені явні зловживання з боку органів прокуратури, що підтвердило підозри про те, що броварська прокуратура покриватиме броварську міліцію.

Так, зі справи зникли докази, які у ній раніше були – зокрема, це стосується даних про потерпілого Симоненка. Там була інформація про його роботу в міліції, а саме – що його понижували у званні, звільняли, переводили на нижчі посади через різні дисциплінарні порушення. Ці всі докази з кримінальної справи зникли. Зникла і психологічна характеристика Симоненка, яка давалася міліцейською службою – вкрай негативна, у будь-якій цивилізованій країні він не зміг би працювати в органах правопорядку.

Не досліджено найголовніше питання – мотив Запорожця: чому він стріляв у Симоненка. З обвинувального висновку прокуратури виходить, що він убив міліціонера через зауваження, зроблене тим при виконанні посадових обов’язків.

Запорожцю інкримінують ст. 342 КК – посягання на життя працівника правоохоронних органів у зв’язку з виконанням ним посадових обов’язків. Не допитані свідки, які бачили, що Симоненко того вечора вживав алкоголь, був у стані алкогольного сп’яніння. Той факт, що самому Запорожцю він вивихнув руку і сильно побив – про це взагалі не йдеться. Хоча є і свідки, які це бачили, і є медичні дані, в яких зафіксовано, що у Запорожця вивихнута рука і є сильні побої.

Тобто, прокуратура намагається висвітлити це у такому світлі, щоб підсудний отримав довічне ув’язнення. А потерпілого Симоненка виставляють таким, до якого не було жодних претензій і який знаходився при виконанні посадових обов’язків.

Отже, захист подав клопотання суду, щоб відправити справу на дорозслідування. Суддя вивчала це клопотання у нарадчій кімнаті більше години, а потім відмовила.

Сам Віталій – молодець, тримається дуже мужньо. Він має вищу юридичну освіту і грамотно захищає себе. Хоча дуже жалкує про свій вчинок і попросив пробачення у дружини покійного Симоненка. Звичайно, йому нелегко. У нього є залишкові симптоми після побоїв – болі у голові (вочевидь, був струс мозку).

P.S.: Виявилося, що у Броварському районному суді два роки тому розглядалася справа: двоє людей поскаржилися, що їх цілу ніч били в калитянській міліції Симоненко і ще двоє міліціонерів, а третього примусили змивати кров у камері. Вони вимагали порушити проти Симоненка кримінальну справу. Броварська прокуратура закрила цю справу, і вони звернулися до суду, і Броварський районний суд скасував постанову прокуратури про закриття справи. Чим закінчилася та історія, поки невідомо, але, схоже, нічим… Адже, у разі адекватного розгляду, станом на сьогодні Симоненко був би позбавлений монополії на насильство і, можливо, це б врятувало йому життя.