Віталій Запорожець
Віталій Запорожець

Мистецький вечір на підтримку Віталія Запорожця

Ввечері 9 грудня у кав’ярні біля Майдану Незалежності відбувся мистецький вечір, присвячений Віталію Запорожцю, суд над яким був цього ж дня.

Виступ Дмитра Корчинського:

Організатори, «братчики» Корчинського, презентували під час заходу новий міні-фільм «Дума про Запорожця», присвячений подіям у Семиполках – убивству справжнім козаком знахабнілого мента-алкоголіка.

Мені не завжди подобається кінопродукція від «Братства», але цього разу вийшло дійсно здорово. Жанр – як майже завжди, стьоб на тему українського романтичного кіно, сюжет віддалено нагадує реальну трагедію у Семиполках. Хтось, може, скаже, що не годиться стібатися на таку тему, але насправді можна все – якщо не підводить смак. Достатньо сказати, що п’яні витівки жалюгідного мента, наступна втеча його від козака з обличчям месника, що вирішив покласти бєспрєдєлу край (легка пародія на фільми жахів – куди не тікає перелякана жертва, а назустріч їй її убивця), власне розправа над ментом і похорон – усе це відбувається на тлі весело танцюючих під жартівливу народну пісню хлопців і дівчат у «романтичному» одязі. Бюджет фільму, як зізнався один з братчиків – 200 грн.

На прем’єру завітали нардеп Володимир Ар’єв, «слем-поет» Артем Полежака, лідер гурту «Тінь Сонця» Сергій Василюк…

Полежака читав-співав свій реп один, «без ансамбля» (хто знає цей прикол про конферансьє, мовчіть :), дуже прикольною був вже чутий мною раніше авторизований ним переклад «Песни простого человека» Майка Науменка.

Виступ Артема Полежаки:

Народ ляскав у долоні в такт, а Василюк тихенько підігравав на гітарі. В кінці Василюк виконав три власні пісні – дуже подобається мені його творчість і наявність громадської позиції.

Виступ Сергія Василюка:

Коротеньку промову Корчинського переповідати марно – його треба слухати, послухаєте на відео. Якщо зовсім коротко – казав, що досить оспівувати героїв минулого, якщо є сучасні – такі, як Запорожець, і закликав до солідарності, в тому числі у революційному мистецтві. Тому що для того, щоб подвиг став подвигом, його повинні оспівати митці. Я так зрозуміла, що йому хочеться для початку привчити людей, що таких, як Запорожець, прославляють митці, тобто – що те, що він зробив, є подвигом – а далі зрозуміло.

Виступали також Володимир Ар’єв, Микола Коханівський, інші гості (за відвертістю усіх, як майже завжди, перекрив журналіст Скоропадський), але більше було співу і віршів. Виступав молодий бандурист з народними думами. Вірші читали Ярослава Пугачова і Надія Моклюк.

Виступ Володимира Ар’єва:

Виступ Миколи Коханівського:

Виступ Надії Моклюк:

Виступ Ярослави Пугачової:

Я теж прочитала нового вірша, присвяченого Віталію Запорожцю:

ЗАПОРОЖЕЦЬ

Ми всі такі – безпека нам дорожча,
Та декому не спиться, як на голках.
Бо наше все – на боці Запорожця,
Який мента убив у Семиполках.
Убив у помсту за велику кривду,
А вдома – хвора, безпорадна мати…
А я – що я? На суд до нього прийду.
Ще вірш складу. Казати – не стріляти.
Один-єдиний вистрелив у ситу,
Ненависну, огидну хамську пику.
Ми всі були такі – до геноциду.
Ми знов такими станемо – довіку.

Олена Білозерська

А на стінах, забула сказати, висіли анархістські картини, більшість із яких я сфотографувала. І фотопортрет Віталія Запорожця за гратами роботи Віктора Крука.

Загальне враження – «інтелектуальний революційний гламур», більш точне і нештамповане формулювання у мою сонну і втомлену голову не приходить. Я розумію і відчуваю цю стилістику (і навіть трохи нерівно до неї дихаю), хоча сама живу трохи в іншій. З подібних тусовок, я так собі уявляю, виходили європейські революціонери 70-х; такі самі хлопці і дівчата у 1975 році виходили у США на вулиці з плакатами «Free Tania!» . У наш гранично меркантильний час цей стиль і дух виглядає, з одного боку, як магнітофонні бобіни чи платівки «Мелодія», з іншого – як ковток свіжого повітря…

Олена Білозерська