Ігор Мосійчук
Ігор Мосійчук

Моїм сусідом по камері є громадянин Азаров, – Мосійчук

“Я нищив і нищитиму й надалі боввани катів України”, – упевнено стверджує ув’язнений у Лук’янівському СІЗО “васильківський терорист” Ігор Мосійчук.

– У результаті встановлення більшовицького окупаційного режиму вірні ленінці пролили ріки української крові. І ще на згадку цьому встановили у кожному місті чи навіть селі пам’ятники своєму кривавому вождю та його не менш кривавим соратникам. Як український націоналіст, вважав і вважаю за необхідне якнайшвидше прибрати з України всі символи окупації. Я ініціював та приймав участь у демонтажі не одного десятка монументів більшовицького режиму. Але робилося це завжди у відповідності до чинного законодавства. При цьому вибухівка або будь-які інші заборонені засоби нищення ніколи не використовувалися.

Чи надходили Вам які-небудь попередження до початку “терористичної” історії? Якщо так, від кого?

– У зв’язку з моєю діяльністю як редактора газети “Вечірній Васильків” та депутата Васильківської міської ради, мені неодноразово надходили погрози. Обіцяли і покалічити, і посадити, і навіть вбити. Все через те, що багато писав про зловживання у сфері земельних відносин під час керівництва Васильківською РДА Сергієм Задорожнім. Також розкривав схеми відмивання мільйонів через фіктивні підприємства під час управління Васильківською податковою інспекцією все тим же Задорожнім. Через мої публікації змушений був піти у відставку суддя Васильківського міськрайонного суду Очківський.

Чи можете навести “залізні” докази Вашої непричетності до знайденого “вибухового пристрою” у Василькові?

– У результаті дактилоскопічної експертизи на так званому саморобному вибуховому пристрої (СВП), вилученому в місті Василькові за адресою вул. Грушевського 7, кімната 1, було виявлено відбитки трьох осіб. Жоден з тих відбитків не належить ані мені, ані підсудним Сергію Бевзу та Володимиру Шпарі. Більше того, на вилучених у тому ж місці фальшивих листівках, в яких містяться погрози до вчинення терористичного акту, виявлено відбитки аж 34 осіб. Слідчі не вчинили жодної процесуальної дії для встановлення осіб, які залишили свої відбитки на так званому СВП і фальшивих листівках.

У наших гіпотетичних діях, як терористів, очевидна відсутність будь-якого мотиву здійснення теракту, так як пам’ятник Леніну в Борисполі, який за твердженням слідчих ми нібито мали намір підірвати, був уже на той час демонтований.

У такому разі, на Вашу думку, хто і для чого замовив справу “васильківських терористів”?

– Думаю, що відбувся збіг інтересів. Однозначно замовниками провокації з підкиданням вибухівки та фальшивих листівок були особи, невдоволені нашою депутатською діяльністю в місті Василькові. Виконавці замовлення з числа працівників СБУ, які фальшували кримінальну справу та із застосуванням фізичної сили вибивали покази у свідків, прагнули, “викривши страшну терористичну загрозу”, отримати підвищення по службі. Прізвища замовників та виконавців цієї терористичної провокації мають встановити слідчі під час неупередженого розслідування.

Чи “ламали” Вас під час допитів? Які прийоми “вибивання” потрібної інформації застосовували в СБУ?

– Загалом там вели себе чемно, хоча і тиснули морально. Наприклад, постійно повторювали, що я буду обов’язково засуджений, бо на це є вказівка з самого верху. Коли я просив уточнити, якого саме верху і яка вказівка, слідчі розгублено відмахувались. Мені погрожували, що після мого засудження обов’язково ув’язнять мою дружину, а семирічну доньку направлять в інтернат. Били не нас, затриманих, а свідків – Олексія Чернегу та Юрія Бойка, аби отримати від них “необхідні” покази проти мене, Бевза та Шпари.

Яка температура повітря у Вашій камері? Скільки у вас сусідів? За що їх тримають?

– З наближенням холодів я разом із співкамерниками утеплили вікно, і зараз середня температура у камері становить 15-18 градусів. Останній раз її ремонтували років 15-20 тому: підлога бетонна, вікно майже згнило, вода холодна. Але на умови утримання я не скаржуся. Коли стає зовсім важко на душі, уявляю, в яких умовах утримувалися радянські політв’язні. Це додає мені сили.

Зараз нас у камері четверо – якраз за кількістю спальних місць. Разом зі мною утримується надзвичайно віруючий іудей, якого вже вчетверте судять за крадіжку. Інший мій співкамерник – батько чотирьох дітей з міста Вишгорода, якого звинувачують у ДТП із смертельним наслідком. Вина його сумнівна. Третім моїм сусідом, за іронією долі, є громадянин Азаров, якого звинувачують в економічних злочинах.

Що Вас найбільше дратує у побуті в СІЗО?

– Перші дні після арешту мене дратувало все, але з часом, облаштувавши свій тюремний побут, я більш-менш заспокоївся. Попри це постійно гнітить усвідомлення своєї невинуватості. Давить те, що вже півроку не маю змоги бачити і обняти свою семирічну донечку.

Чи суттєво змінилось до Вас ставлення Ваших друзів, родичів після арешту?

– Усі мої рідні та близькі повністю підтримують мене. Особливо дружина Ганна, яка після мого арешту присвятила увесь свій час справі мого визволення. Безмежно вдячний також своїм колегам-депутатам Васильківської міської ради, які всі, включно із регіоналами, окрім одного комуніста, підтримали “васильківських терористів”.

Денис Тимошенко